І ось ти йдеш, тримаючись за голову п’єш каву,
Твої думки болючі і гіркі,
Це все тепер не схоже на забаву,
Ти думаєш про весну і бруньки.
Зима пройде в п’янкім густім тумані,
Вона промчить всього лише за мить,
І ти, по вуха в новому романі,
Згадай мене, як будеш рюмсати і нить.
Бо ця зима для мене як злочинець,
Бо осінь ця пройшла як і зима,
Біля домівки я тримаю твій гостинець,
А толку ? Все одно тебе нема.
У чаді п’яному згорю і спопелюся,
А попіл мій нехай кудись летить,
Я зверху ще на тебе надивлюся,
Тримайсь зими, бо пролетить вона за мить …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381024
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2012
автор: Віктор Непомнящий