Любові Конопко

Вишивала  рушники,
Долю  вишивала,
Нитки  чорні  і  червоні
На  полотно  клала.
Вишивала  рушники,
Хрестики  рівненькі.
Вибирала  ті  узори,
Що  любить  серденько.
Вишивала  рушники,
Дарувала  друзям
Мак  червоний,  чорнобривці
На  зеленім  лузі.
Ще  на  її  рушниках
На  тихім  озерці
Плавав  лебідь  з  лебідкою
Через  її  серце.
Тут  нитки  на  полотні
Ружами  ставали,
А  над  ними  в  синє  неба
Голуби  злітали.
Мчали  коні  через  степ,
І  прудкі  олені
На  рогах  принесли  сонце
У  її  долоні.
Вишивала  рушники,
Вишивала  долю.
Нитки  чорні  і  червоні
На  білому  полі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380261
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: Надія Голіней