- Нація деградує!
- Нація деградуууууууууууєєєєєє,- мов прапор безмежний - ганчір"ям вкрив площу луною.
- Деградууууууууєєє!!!!
- Ує! УЄ!!!!!!!!
-Нація деградує!- знову з підмостя!
І знову - ганчірка чи то навіювання, чи зомбування:
-...дууууууууує! ...єєєєєєєєєє.
У підтримку "деградації" пустили капелюха натовпом. Хто скільки зміг - від благенької копіЙочки до вагомого "портрету"... Назбирали - подали на сцену. Ов-ва!
З підмостя:
- Сьогодні важливий день, ми купили гучномовці на зібрані кошти добровільних пожертв на "деградацію". Тепер ми охопимо більшу аудиторію! Тепер нам мало площі й міста!
І "понеслось" у безмірну кількість благочинних рупорів "від тої ж нації":
-ДЕГРАДУЄ!!!! Нація деградує!!!! І от вже вся країна і світ сумніви втратили, що так воно й є!!!
А у селі Українське, що в Україні глухий дід Богдан з лози корзини плів, частину їх спродавав, а частину просто роздавав тому, хто грошей не мав. Дітям сільським іграшки з тої ж лози...щоб жива та іграшка була, не пластикова. Груші в саду беріг, бо сад ще його дід почав засаджувати. Бабуню свою на кладовищі щотижня навідував. Дітям до міста гостинці надсилав, і не чекав вдяки...Жив - просто. І не дочув, що він, як та уся горланна "нація" вже ся здеградував на ніц.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380187
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: Маріанна Вдовиковська