Засмутилося спустошене подвір‘я,
Сороміцько оголилося довкілля,
І дерева виглядають як скелети,
Заспівала осінь мінорні куплети…
Нещодавно грались на подвір‘ї діти,
Милували очі різнобарвні квіти,
Котенята мрійно грілись на осонні,
І тримала осінь сонечко в долонях…
Малюки щось майстрували у пісочку,
А дівчатка гралися у «маму й дочку».
Розмовляли тихо дідусі й бабусі,
Немовлят гойдали молоді матусі…
А сьогодні всі розбіглись по домівках,
Поховалися, як сірі миші в нірках,
Всі налякані і слухають прогнози,
Що зима на нас чатує на порозі…
Я сьогодні розмовляла з листопадом -
Прохолодний дощ осінній з неба падав,
Рандеву останнє - я і пізня осінь
запросили знову сніжну зиму в гості…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380183
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО