Я банальною римою знову,
Про кохання писати зачну,
І простим ,не надуманим словом,
Намалюю зимою весну.
Безтурботну, веселу, грайливу,
Із волоссям солодким, п’янким,
До безтями спокуси щасливу,
І кохання примарного дим.
Бо весною, в осінньому листі,
Догорить, вже минулий смуток,
І краса, у барвистім намисті,
Зацвіте вогнем незабудок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2012
автор: Федик Юрій Михайлович