Вірю в існування янголів
Поза межами осені
Поза межами болю
Землі
Повітря
І здорового глузду
Де кути ностальгії округлюються
І червоний переливається у порожній
Де ім’я твоє сплетене із
Холодних піщинок
Єдино вічних
Єдино зелених
Єдино секундо хвиле хвилинок
Де жабри мої наливаються спрагою
Кольору спокою
І у ліжко твоє
Моя каро бісова
Я вкладатимусь знову
Голою
Вірю в існування янголів
На межі півсотні світлових кілометрів
Де на голосі твоєму
Розквітає
Папороть
Щоб до ранку
Мовчанкою вмерти
Де небесні сфери
На стінах твоєї кімнати
А паркет не скрипить
І вміє чекати
І там
Вертикально від інших сполохів
Проходить
Тераса
Язиками донорських спогадів
Обпечених тринадцятою вічністю
Які колись так багато важили
А зараз лише
Світлофорять важелем
Межі
Поза
Межами
Болю
Землі
Повітря
І
Здорового глузду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379391
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Нова Планета