Вже холодно і зимно у повітрі,
Короткі дні осінні - непривітні…
Колючий вітер, приморозки ранні,
Сріблясто-білий іній на світанні…
Так тепло й затишно лежати в ліжку,
М‘яку подушку обіймати ніжно…
Не відпускає ковдра із нірвани,
Мені шепоче: «Ще вставати рано»…
Дрімають поряд котики пухнасті,
Вони для мене - це єдине щастя…
Життя реальне – справжні перегони,
Але у кожного свої канони…
Моя буденність – ніби кінофільми,
Та саме головне – я справді вільна!
Щоденно обираю різні ролі,
Сміливо йду назустріч власній долі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379216
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.11.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО