Знову бачу не те,відчуваю не те,
Щоб хотіла відчути та хотіла побачить
І,можливо,життя й є таке непросте,
Тільки мучиться серце і чомусь воно плаче.
Себе бачу не з тим й відчуваю не з тим,
Тільки зв"язані рученьки,та так,що навічно
Шкода,що не всміхнуся вітрам молодим,
Бо всміхнулась раніше та занадто поспішно.
Куди очі дивились? В страшну темноту,
Мозок думав не в повну, а лише вполовину,
А тому не відчую я ту теплоту,
І так пройде життя це,доки дух геть полине.
19,11,2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378967
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: Руслана Сапронова