Іноді перегортаючи наш фотоальбом,
Кажу собі тихо, часом із сумом …
Тут ти зараз справжня, проста,
І чого ти стала ось оттакою ?
Ти краще розкажи мені про своє життя
Яке для мене було пекельною мукою, а для тебе просто цікавою грою,
Я твій переворот в підсвідомості,
Я твій безцінний досвід …
Це все тобі моя невизначена радість,
Ось ці соплі віршовані і поїздки у Прагу,
Я хочу аби всіх поглинула заздрість
Коли утомлю свою жадану як ти, втомлену від самотності спрагу.
Я твоя печаль,
Я твоя радість,
Я твій спогад з минулого,
Я твій безцінний досвід.
Покотитися б подалі від усього цього безглуздя,
Від рутини, розлуки, але щоб і ти була поруч,
Бо чим далі ти, я далі від спокою і союзу
З моїми нервами і головою, у якій без тебе чорти наспівують симфонії блюзу.
Ти моя печаль,
Ти моя радість,
Ти мій спогад з минулого,
Ну а я лише твій,
Твій раб,
Твій лакей,
Твій безцінний досвід …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378339
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2012
автор: Віктор Непомнящий