Повитрушую з себе
Всі трави, дерева, квітки…
Що ще лишилось у кишенях
З того часу, коли зелені
Свіжі травичини
Впліталися в рукава,
Босоніжки, комірці?..
Нехай зів’януть,
Відцвітуть
Замріяні бузки,
Полишать вітру свої душі бадилини…
Я випнусь у прогалину між хмар,
Зірву бодай один бурштиновий листочок сонця.
На зиму вистачить,
А там…
Відродяться із попелу і пилу
Малі веселі пружні пелюстки,
Тріпочучи всім тілом
Чекатимуть на гру…
Повитрушую з себе всі стебла,
Всі зерня,
Хай сплять.
Вколисую мрію
До наступного разу весни.
16.11.2012р.
музика з інтернету.Song from A Secret Garden.скрипка Страдивари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378089
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2012
автор: gala.vita