Колір листопаду, вже навіть не жовтий,
вже навіть не осінь,
а щось не зрозуміле…
Ще навіть не вечір, а вже темно…
cонце не гріє, змучене тіло….
Хтось за нитки смикає впевнено
й невміло….
Руки до неба, голову вниз,
крок вперед … крок вперед, два назад….
«Я хочу йти ….. сам…. гаразд????
Відпусти…. не смикай….
чуєш…, я зможу йти сам….
Раз…
Два….
Три…
Відпускай….
Бачиш…. я ж тобі казав,
що зможу…йти сам….»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377896
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: Юра...