Піти у невідомість, зробити крок у прірву,
Отримати натомість, солодку гіркоту,
Чи захлиснутись болем, яка дурна наївність,
Нічого не зробивши, натиснути курок,
Саму себе убити, немає навіть сили.
В тумані підсвідомість і вихід в нікуди,
Холодний до кісток, морозить сильний вітер,
Годиннк цокає, і світло мерехтить…..
В середині немає, нічого, навіть болю,
Безодня у яку провалюється суть,
І ти не знаєш хто ти, а головне для чого,
Та як цього позбутись, і де сховати лють…
Усе тут не доречно, слова, також є зайві.
Немає почутів, емоцій, звичних сліз,
Напевне візьму пензлик і піду малювати,
Та жаль, що мої фарби,також без кольорів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377698
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: Кіра Рубінова