Про зиму ще писати зовсім рано -
Осінній дощ щодня мережить землю,
На непогоду ниють старі рани,
Ставок цілує, вкриту мохом, греблю…
Купається в калюжах сонне місто,
Із-під коліс авто летять фонтани,
Висять на гілках краплі, як намисто,
А за вікном звучить фортепіано…
Сумує блюзом стомлена нірвана,
І обіймає душу міцно й ніжно,
Зіщулився мій кіт в кутку дивана -
Моя єдина щира радість втішна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377159
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО