-Ти мене не ревнуєш?
-Та ні.
-Ти мене не кохаєш?
-Кохаю.
Та одно я скажу тобі,
Що я все про кохання знаю.
-Як це знаєш?
-Кохання св'яте.
Все на світі простить і пробачить.
І стерпіти нас змушує все.
І одну лиш людину все бачить.
Якщо зрада-пробачить іі.
Порівняєш і знову вернешся.
-Що мені відповісти тобі?
Моє в вірності серце клянеться.
Не ревнуєш?
-Та знаєш,що ні.
Хоч боюся так втратити,знаєш.
Та одно я скажу тобі-
Не кохаєш,тоді займаєш
Місце того,хто любить мене.
Він прийде,не відпустить нізащо.
Що коханий сказати тобі?
Я скажу,що кохати-це щастя.
Хочеш йти?Не тримаю,іди.
Бо займаєш ти іншого місце.
Мене любиш-так завжди люби.
Бо люблю тебе в світі найбільше.
Все кохання простить,все прощає.
Навіть зраду простить,навіть біль.
Це кохання великим буває,
І в таке лиш кохання ти вір.
-Що тоді не простить кохання?
-Лиш байдужість не стерпить,помре.
І одне в мене є бажання,
Щоб кохав ти мене над усе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376900
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2012
автор: Відочка Вансель