Чекає кожен мани з неба,
робить не хоче, але - треба.
Працювати мусить день і ніч,
бо душу запхано в суспільну піч!
Спішити жити - звичка стала...
І вже ніхто не хоче їсти сала.
їм подавай ковбаски дорогої.
Але хіба це тих зусиль стої?
Кожен хоче більше, аніж має,
а хтось більше, ніж в банк влізає.
Але життя коротке, ТУДИ не забереш.
Запам'ятаєш те, що дійсно проживеш!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376859
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2012
автор: Гуцол Оксана