Доля, людська доля,
біжиш берегами.
Немов ця бистра річка,
гнана буйними вітрами.
І посеред поля
заплакала доля.
Де ж мені голову
прихилити коли
я не з вами.
Відізвались трави,
долю обігріли.
Теплими ночами
любо шелестіли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376557
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2012
автор: Віктор Варварич