У храмах Станіслава зрання чути дзвони,
Молитви спів блаженний тихо доліта,
У ній душа…І лишніх слів тепер не зронять
Мої вуста. У серці пісня золота.
Смиренно Мати Божа голову схилила,
Задумалась, чому не хочуть люди так…
І від думок у неї голова вже біла,
У німбі посилає символічний знак.
Я збагатилась щирим духом цього міста,
В своїй історії живе «маленький Львів».
Благословляє мовчки нас нехай Пречиста
На чисті помисли і справи поготів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375939
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Тамара Васильєва