Хочеш чаю ? Не соромся, наші діалоги давно вивчені нами ж,
Я завжди тебе кохав і обожнював твоє волосся, руки, тіло,
Що ж сталось ? Чому ми повідчиняли всі двері навстіж,
А згадай як це все починалось, так відчайдушно, світло і мило.
Сьогодні бачив напевно останню веселку, більше в цьому році
Її вже не буде, повикидати б всі твої фото на право на ліво,
Але так, щоб вони лежали на кожному кроці …
Мені холодно, не знаю як ти себе почуваєш, ти вичеркнула
Мене із свого будення, я пам’ятаю ще пісню яку ти співала,
Щось там на кшталт, ааааа, не зовсім, але точно була дитяча, весела.
Хочеш чаю ? Можливо кави або щось міцніше ? Не соромся
Наші діалоги заучені нами ж, не знаю чи жаль та забути тебе не вдалося,
Ні твого запаху, ні голосу, і навіть смаку твого чарівного волосся …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375911
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Віктор Непомнящий