Шепіт твоїми устами як мелодія.
Кров застигає і мурашки по шкірі.
І марно просити, щоб ти зупинилась.
Але мушу, я не готовий слухати її
вічно.
Що потрібно нам?
Що шукаємо?
Ти сьогодні моя,
А завтра?
Твоє тіло як скрипка страдіварі,
Вишукане й тендітне, без заперечень.
В мене немає мізків, але й далі.
Не хочу віддавати тебе нікому.
Важко зрозуміти, що потрібно.
Не хочу відкривати очі,
і шукати твої вади.
Але це не надовго.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375887
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: klovays