Ми молимося Господи тобі:
Навчи терпимості,любові,все приймати.
Навчи ти інколи відмовити собі,
Щоб просто іншим щастя дарувати.
Навчи вставати завжди із колін.
Навчи,щоб ми ніколи не здавались.
Ти знаєш,що є кращим для нас всіх.
Навчи,щоб в собі ми не сумнівались.
Навчи любити,шанувать батьків,
За них молитися навчи нас щохвилини.
Ти любиш нас.І завжди би хотів,
Щоби на світі всі були щасливі.
Ми молимося-бережи наших дітей,
Дітей,в яких нема навіть родини.
Молімося за бідних всіх людей.
І дай ім хліба,одягу і сили.
Ми молимось за хворих і слабких,
Допоможи здолати ім хворобу.
Навчи-в світі нема дітей чужих,
І відбери із душ нещасних злобу.
Із бідними ділитися навчи.
Навчи образи в серці не тримати.
І всі гріхи нам Боже відпусти.
Розкаємось і будем цінувати
Все те,чого не цінемо завжди.
За ворогів ми будемо молитись.
Ти тільки нам у всьому поможи.
І праведно навчи усіх нас жити.
Навчи нас віри,научи любить
Природу,землю і навіть каміння.
Бо воно зможе колись говорить.
Бо воно теж є Господа створіння.
І хліб навчи ти піднімать з землі,
Коли впаде бодай малий шматочок.
І дякувати нас навчи тобі.
Молитися за всіх синів і дочок.
Навчи,що кращим є для нас усіх,
Бо твоя воля на землі,на небі.
Навчи спокутувати наш найменший гріх.
Навчи,чому навчитися нам треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375878
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Відочка Вансель