Вигляну назовні
Непомітно
Вздовж однієї повіки
Крізь зігнутість
Її напруженості
Як крізь молоду гілочку
Напиюся сонця
Вдосталь
По крихітному ковточку
Буду втягувати
Його прохолодне
Ледь терпке
Весняне проміння
Поволі-поволі
Ставатиму яснішим
Як дзеркало
Розпрямлятимусь
Услід за моєю повікою
Що стає поштовхом
До життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375866
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Харіс