Ні кохання ані пощади …

Ну  і  нехай,  ну  і  нехай  я  виглядаю  кепсько,
Синьці  під  очима  і  ледь  помітна  втома
Придає  обличчю  колір  горіха  грецького,
А  від  суму  інколи  тривожить  судома.

Гей  водій,  зупинись  на  проспекті,
Мені  до  домівки  не  так  вже  й  далеко,
Пройдусь  хай  попустить  присяду  при  церкві,
Провітрюсь  від  запаху  тютюну  і  таблеток.

Потуплю  і  піду  через    все  глухе  місто,
По  вулиці  де  ти  живеш,  все  як  завжди,
Подивлюсь  у  вікно  у  якому  вже  тісно,
І  в  якому  мені  не  знайти  
Ні  кохання  ані  пощади  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2012
автор: Віктор Непомнящий