Сни... Як же я люблю сни.
Ось ти у ньому. Ні! Не треба. Не підходь. Всі бачитимуть, що ми знову разом. У мене зовсім немає сили волі. Але ти мене взяв за руку і ми пішли. Я же це чудово) А я тебе люблю, знаєш?=) Я тебе дуже сильно люблю!=) Так прижмусь крепко-крепко) І стане так добре) Як у дитинстві, пам'ятаєш?) Ти теж бігав босоніж по траві?) А качелі) У мене їх довго не було і таке щастя, коли з'явились. Щастя) Правда?)
Я тебе обійму, можна?) Звісно можна - дозволяєш) Це сон, тут можливо все) Навіть минуле і те, чого ніколи не буде. Але мені так добре. Не думаймо ні про що) Такі барви усередині) Тобі завжди було від цього смішно) Як так, що усередині та й щось є) Мені зараз і саму забавляє це - я тебе розумію, як по-дурному виглядає усередині щось неясне і кольорове. Та нехай) Я ще така дитина. Та й буду нею) Просто поряд з тобою я щаслива) У сні) Обожнюю, коли ти мені снишся) Я прошу Бога про такі дарунки) Це все, що у мене залишилось)
Адже я навіть не маю права комусь розповісти про усе це) Всі думають, що мені все рівно. Що я тебе забула. Та нехай думають) Я все рівно знатиму, що у всіх обіймах у світі ти існуєш) Просто так мені сниться) Божевільна?) Може, трохи)
Але це сон) Хоч у ньому розслаблюсь і не думатиму ні про що.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375519
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2012
автор: Adele