Старенька жінка ходить в магазин,
І кожен день купує три хлібини.
-Матусю,я купив,-говорить син.
В старенькоі вже зовсім мало сили.
І ходить кожен день на міст старий,
Качкам кидає всі оці хлібини.
І бачить-чоловік стоіть сумний.
Хіба в житті він зовсім нещасливий?
-Що сталось,синку?Чи образив хтось?
-Та діти в Африці ще досі голодують.
А Ви годуєте усіх качок,
А діти ще голодні десь ночують.
-Ти знаєш,я кидаю ім з моста,
А всі качки так близько підпливають!
Якби ж я в Африку закинути змогла!
Якби я знала-там мене чекають!
Я б накормила хлібом всіх дітей,
Та не докину в Африку,далеко.
Живу серед украінських людей,
Живу,де ще ростуть наші смереки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375096
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2012
автор: Відочка Вансель