Блукати поглядом по рідному обличчю,
Ловити серцем твої ноти...
Чекати,поки хтось мене покличе,
Яка різниця гунни чи остготи?
Яка різниця,з варварів ти з римлян?
Яка різниця,де чия стріла?
Яка різниця яка миля?
Я все одно існую без тепла!
Блукати поглядом по рідному обличчю,
Ловити серцем твої ноти...
Мене ти більше не покличеш...
А я єдиний знаю,хто ти!
Я знаю хто ти і відаю якою ти була,
Усі мої подолані висоти
Не варті й крапельки твого тепла!
Пощерблені мечі й щити...
Мене ніхто вже не зруйнує,
Мене зламала тільки ти!
Убила підло,і убила всує!
А я ще жити,я любити міг,
Тепер спустошений-без серця!
В моїй душі й на скронях сніг,
І на підлогу сонцем мегагерци....
Тихо,мовчки,без шуму і слів...
Теплими нотами крові,
Розбавлені печаллю давніх снів,
Сльозами вмиті від Любові!
30.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374308
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.10.2012
автор: Той,що воює з вітряками