Я знаю, як інколи хочеться просто піти.
Забути усе, розбиваючи мрії об стіни.
І тишу ламати лиш криком, ділити світи.
Я знаю, як інколи просто потрібні ці зміни.
Я знаю, як страшно, коли дорогий хтось іде.
Нехай не назавжди: на тижні, на дні, на години.
А світло душі в таких випадках дуже бліде.
Я знаю, як надто повільно минають хвилини.
Я знаю вже, як це – дивитися у пустоту.
Улюблену осінь до болю в душі проклинати.
Знайти тимчасову розраду, чергову мету.
Я знаю, як хочеться просто більш не відпускати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373445
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: Fairytale