“Іди за мною”
Ось ці слова я хотів би почути від тебе,
Іди за мною, іди за мною, обійми врешті решт, я ось тут за цією стіною,
За стіною несказаних слів, мовчання , брехні і нерозуміння,
Іди за мною, іди за мною …
Я кричу тобі та ти мене не чуєш, не розумієш і врешті решт не зрозумієш якщо не підеш ... і тому
Іди за мною, іди за мною
Це все можна минути, просто обійти цю нездоланну стіну, нехай це і займе триста років чи два тисячоліття, байдуже ! Ти тільки іди за мною, іди за мною, іди мені на зустріч чуєш ? Якщо ні, я тобі напишу своїм некрасивим почерком, намалюю на землі щоб було видно із Google Earth , надрукую у всіх газетах і журналах ти тільки йди за мною, іди за мною, іди за мною …
Ще лишилося безліч несказаних слів, неповторних ночей, спільних ранків,
Ти тільки йди за мною, іди за мною …
Часом вистачає лише погляду щоб я зрозумів що ти хочеш,
Деколи жесту,
Та не зараз, між нами є нездоланна стіна яку все ж можна оминути якщо ти підеш мені на зустріч,
І тому я кричу тобі, кричу так що рвуться по швам голосові звязки, рветься душа з тіла від цього шуму, рветься на волю ... врятуй мене від мене ... Чуєш ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372479
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Віктор Непомнящий