+справедливість+

Я  пам’ятав  ,  що  маю  ,  маю  ціль
Але  забув  ,  що  ціль  та  з  вами
Себе  шукав  і  нищив  звідусіль
Шматками  долю  вплів  у  барви
Схрестивши  зуби  й  пальці  зціпивши
Я  в  очі  неба  вже  не  міг  глядіти
Крізь  дні  і  ночі  тіло  пронесши
Кому  судиться  душу  з  хреста  зняти  ?
Тому  по  зустрічній  до  скону
На  зустріч  лицемірам  й  Юдам
Біжу  і  я  не  збавлю  ходу                                                        
За  справедливість  всюди
Я  помічав  ,  що  звідусіль
Тремтять  дерева  –  знак  біди
Мене  боялась  власна  тінь
Як  хміль  від  мертвої  води
Туман  собою  вже  не  є
Не  є  собою  й  всі  довкола
Але  я  вірю  світ  цей  не  згниє
Бо  справедливо  прийде  думка  нова

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372306
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Андре Ільєн*