Осіння мелодія серця,
Як пісня осіння душі.
Оаза в пустелі, озерце
Надії, її колиши,
Чекай, як красуня багряна,
Що в златі із листям дібров
Напустить щасливу оману
Про цвіт, що в душі буде знов…
А коси в обманщиці жовті,
І очі промоклі від сліз.
Я душу на грязекурорті,
Лікую, десяток валіз
Я суму і болі напхала,
Хотіла б залишить їх тут.
Ця подорож видалась вдала –
Всі краски в красуні зберуть,
Щоб я малювала узори
Надій, сподівання і мрій.
Я з вітром пущу чуття хворі –
Період є в осені й мій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372201
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2012
автор: Тамара Васильєва