А тут ріка моя полинова тече
Між берегами болю і утрати.
Старенький місяць у душі пече,
Але не має туги запалати.
А тут моє дитинство, як зола,
Холодні ноги і пошерхла пам"ять.
Остання крихта марного тепла,
Що до сих пір сльозами очі я́трить!
А тут моє нічого і усе,
Коли безсило янголи говіли...
О, Боже милий, як же в грудях ссе,
Не зводить духу зародок Сивілли...
Ріко моя, розбурхана печаль,
Моє святе у пазурах негоди!
Летять думки сюди, у сиву даль,
Де ти несеш свої полинні во́ди...
(20.10.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372122
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2012
автор: Леся Геник