Контактні вірші - це вірші, що написані по Контакту. Є три форми:
КВ-1: спонтані - як правило немов самі автоматично виливаються на папір, встигай тільки записувати;
КВ-2: обумовлені - це коли дії/події в Ментальному Баченні описуються віршами (див. "Криниця щастя");
КВ-3: спровоковані - коли "навалом" та у перемішку іде явно віршований текст і його слід упорядкувати, зробити своїм.
В незнайомому місці я схиляюсь додолу,
Щоб почути скорботнії пісні Недолі,
Щоб забути красу сонця, що ссяє,
Щоб прикраси упали на руки розради.
Я не хочу співати, не хочу сміятись,
Я не хочу і у колі ловити дівчат,
Бо не можу дати їм/собі ті поради,
Що завчасно рятують від удару меча.
Полонина пливе мов у скиглі гончарик,
Що розбив так невдало закручений мисок,
А над нею скорботно співають Карпати,
В гучномовець Говерли закинувши оклик.
Пливу над Поділлям із сльозами Волині,
Зойк Донеччини вплівши у скорботу Карпат,
Та не буде цей плач споконвічно в Черкасах
Заплітати у косу відчайдушність кісток
Козаків, що в Берестечку немов спочивають;
Галичани не будуть співати осани,
По Полтаві прокотиться гуркіт заграви,
Стольний Київ заплаче сльозами Одеси.
Це - мій край! Це - моя Україна!
То чому не плаче вона, а сміється?
Бо, напевно, я так її звеселяю -
Співаночки співаю тяжкої згуби.
Там, далеко, де Буг біжіть проміністий
Гуркоче камінням в обімах Поділля,
Де Дунай заспівав, сонце щастя спіймавши,
Де навколо курганів трави співають,
Де намисто Дніпра рясно вкрите багрянцем,
Де гуде наш народ, мов той вулик могутній,
Де танцюють болгари, гуцули та бойки,
Де тужливо татари вчать українську,
Де сини мої йдуть гордо очі піднявши,
Щоб спімати співи веселки в зиниці,
Де доньки мої вже дітей колихають,
Я не буду, не можу бути нещасним.
То нехай моя туга втече в Невідоме!
А розрада впаде аж у серце планети,
Щоб згоріти у ньому, а потім злетіти
Птахом радощів, Феніксом, сяйвами щастя!
Не дається нам право сльозами сміятись,
Тільки/лише у сміху ховати розраду!
То' не буду, не буду нещастю вклонятись,
Розриваючи зашморг підлої зради.
21.03.2005
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371709
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: Левчишин Віктор