Злиденні, голі скелі Тарханкута,
Пливуть під сірим небом журавлі.
Ось саме тут я зайців слід розплутав,
А нині сам під скелею, в землі...
Он там я в морі ще щеням купався ,
Бивсь за хазяйку – вухо на шмаття!
Життя пройшло, а я ж ще й не награвся –
Яке ж воно коротке, це життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371336
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: Валентин Бут