А що мені лишається скажи!?
Випиті душі,спалені вітрила...
У королівстві вічних міражів,
Де балом завжди править сила!
Де отрута,світла як нектар,
а нектар отруйний,як і ти...
Я думав,що ти Божий дар,
А ти- печаль,зруйновані мости!
15.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371010
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.10.2012
автор: Той,що воює з вітряками