Іду селом, любуюся

Іду  селом,  любуюся,
Сама  всьому  дивуюся,
Яка  кругом  краса!
На  біло  пінній  вишні
Хрущі  на  скрипці  свищуть,
Виблискує  роса,
Верба  в  ставок  схилилася,
Води  з  нього  напилася,
На  сонечку  скрипить.
Берізка  білокора
Стоїть  в  тихій  покорі
Листочками  тремтить.
Тихий  травневий  вечір
Схиливсь  селу  на  плечі
Подався  у  двори
Присів  в  людській  оселі
Лиш  місяць,  як  тареля,
Виблискує  згори,
День  пролетів  в  роботі,
У  метушні,  в  турботах  –
Таке  наше  буття,
А  ранком  сонце  встане
Знов  новий  день  настане
З  любов’ю  до  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370844
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Надія Голіней