Переплітаються
десь невидимо
і з цікавістю
поглядають
одне на одного
наші душі.
Відчиняються
двері і флюгери
повертають в одному
напрямку.
Я так спокійно і
тихо вдихаю
Твої слова.
Трави проростають
крізь живіт і дають
життя новим
життям.
Наповнені сенсом
повороти трапляються
на дорозі.
Залишаючи тут клапті
минулих переживань,
я хапаю за руку цей
день і
ось. Я уже на порозі.
Готова летіти
угору.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370836
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Harmonika