“І знову чекати у сірій вітальні
Допоки запалять свічу…
У вікна - зачахлі надії останні,
Міжноття сумного дощe.” Леся Геник, “Чекання “
Догорає свіча…Наче котяться сльози…
А на ній застигає Любов,
Що на мить розгорілась, а вічна, як грози.
Тож із ними повернеться знов.
Хай запалять її почуття у морози,
Доки буде зима і сніги.
Без Любові вона запалати не в змозі…
Скільки світла тепер навкруги!
Запалили свічу і в долонях тримаєм,
Хоч і дощ, і мороз, і зима.
Нам озерце любові покажеться раєм –
Воскової сльози там нема…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370802
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Тамара Васильєва