Я не святий,не геній,не Петрарка,
I я не здатен на великі жертви...
Поки ти гуляєш з ним у парку,
Моя любов задушена і мертва!
Хрипить під вашими ногами,
Безпробудністю вічного сну,
І осідає на душі сльозами...
Спасибі за розіп*яту весну,
Моя маленька,ніжна,Юлю!
Я збережу на крайній кулю...
Єдину кулю,та лише для себе,
Може так" ближче" буде до неба!?
13.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370750
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.10.2012
автор: Той,що воює з вітряками