Чому безлисті осокори плачуть,
Гнізда свої покинули круки…
Місяць крізь гілки вже землі не бачить,
Бо замели її давно сухі листки.
Під кроною сховалася калина,
Вдягнула намистинки в осені,
Жовтнева, розмальована хустинка,
Кленовим листям сяє у вікні.
Мовчить берізка, наречена клена,
Тече по вітах дощова сльоза,
Сумує осінню берізка - наречена,
Сумують разом з нею небеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370712
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Віталій Назарук