Вщент розтрощене кохання,
Наче річ якась розбите.
І не чуєш ти благання,
Що сльозами знов омите.
Ти його розбив навмисно,
Розтоптав його ногами.
Дарував колись намисто
З поцілунків.І ночами
Ти вмовляв його носити,
Одягав мені на тіло.
Що ж тепер мені робити?
Все в душі моій боліло.
І розтоптане кохання
Я у землю поховала.
Не твоє уже зізнання
У коханні я чекала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370660
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2012
автор: Відочка Вансель