Осінь…

Я  так  чекав  цю  осінь,
а  вона  мене  підставила...
запліши  вітер  в  коси,
дощами  в  спину  вдарила,
я  так  чекав  на  тебе...
ти  пробігла  й  не  побачила,
відкривши  своє  небо,
його  у  нім  відзначила...

Приспів  
А  мені  дощі...  дощі...  дощі...  дощі,
у  мої  душі...  душі...    душі...    душі...
залишила  лиш  попіл  почуттів...
А  мені  дощі...  дощі...  дощі...  дощі,
у  мої  душі...  душі...    душі...    душі...
залишила  лиш  присмак  наших  днів...

Я  від  сьогодні  вільний,
залежу  лиш  від  осені...
вимкну  свій  мобільний,
бувайте  всі  не  прошені...
Сьогодні  я  самотній,
а  завтра,  ще  побачимо,
ці  дні  такі  холодні,
давай,  за  все  пробачимо...

Приспів  

Я  так  чекав  цю  осінь,
а  вона  мене  підставила...
запліши  вітер  в  коси,
дощами  в  спину  вдарила...


дощі...  дощі...  дощі...  дощі,
душі...  душі...    душі...    душі...
залишила  лиш  попіл  почуттів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370360
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2012
автор: Юра...