Вже завтра дощ умиє горобину,
Холодний вітер зірве жовтий лист,
Мороз ще вранці ляже на долину,
Пухнастий,сивий, ніби хитрий лис.
Почую крик гусей десь за горою,
Що вже летять від рідних берегів,
Від крику серце сповниться журбою,
Забракне гарних, ніжних, теплих слів.
А ще сьогодні за селом баштани
На сірих грудях гріють кавуни,
І падають з дерев руді каштани,
І сушать лист під сонцем ясени.
Та вже туман лягає на стежину,
Повзе вужем старезним до води,
Ховає в полі ніжну горобину,
Й до неї на траві твої сліди.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11210089547
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2012
автор: Віктор Гала