Я, мабуть, Ангел, що з одним крилом… (акровірш)

Я  –    Ангел  той,  що  із  одним  з  крилом
Молю-благаю    Господа  про  пару,
А  він  свою  частіше  Волю  визнає,
Буває  надто  стриманим  до  дарів
Увесь  цей  час  не  слухає    мольби  –
Тьмяніє  небо  огорнувшись  в  чари,
А  серце  рветься  птахом  із  грудей
Не  маю  сил,  які  б  злетіти  дали…
Ген  там  далеко  в  піднебесній  глибині,
Елладою  де  ясне  Сонце  сходить,
Літає  також    хтось  з  одним  крилом,
Що  в  пошуках  самотньо  бродить…    
О  Боже  наш,  щедріший  із  щедрот,
Забудь  провини    і  важкі  й  щоденні  –
Окутай  у  найвищу  благодать
Даровану  для    нас  буденних.
Нехай  Твоя  панує  Воля  в  Небесах  –
ТИ    ж  й  на  землі  від  нині  і  до  віку!
Моє  кохання  перемнож  на  двох,
Коли    обнявшись  зможемо  летіти.
Радій  за  нас  як  за  дітей  своїх
ТИ  почуттями  вбережи  від  Світу…
Любов  з  коханням  мовчки  обвінчай
Обручками  серця  з’єднай    навіки
Молитва  щира  завжди  щоб  була  одна…
...А  твоя  Воля  щоб    від  віку  і  до  віку!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369501
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2012
автор: Lilafea