Короткі миті жури … .

Вона  думала  і  мовчала
Мої  очі  ловили  її  безодню
Вона  плакала  і  кричала
Наче  кисню  в  повітрі  замало  ,  чи  водню
Вона  дихала  і  хотіла  жити
Існування  не  личить  їй
Я  ж  не  можу  з  погляду  її  не  пити
Соковитий  нектар  світлих  мрій
Мені  слів  бракувало  у  тиші
Барви  блідли  поруч  неї
І  лиш  в  мріях  є  ми  всевишні
А  тверезості  чин  у  вині
І  вже  миті  не  миті  ,  а  вічність
Поруч  неї  я  сам  не  свій
Всі  протони  і  йони  –  ніжність
І  чужий  тобі  й  наче  свій
Лише  короткі  миті  жури
Що  листям  падали  із  неба
Казали  краще  б  ви  не  були
Благали  ліпше  так  не  треба
Бо  ви  по  різний  берег  моря
І  щастя  різне  теж  чекає
А  це  лишень  спіткнулась  доля
І  серце  наче  б  то  палає

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369235
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2012
автор: Андре Ільєн*