Кілометрами осені я залишаюсь з тобою.
І чекання мене не лякає. А може, я звикла?
Головне - дозувати тепло й тільки бути собою,
Бо, як бачиш, надія на краще нікуди не зникла.
Кілометрами осені важко іти, я стараюсь.
З усіх сил хочу втримати те, що іще пам'ятаю.
І нехай мені складно, але поки що я тримаюсь,
Поки вірю у тебе і поки тебе відчуваю.
Кілометрами осені марю лиш разом з дощами.
І за графіком кисень вдихаю, щось хочу писати.
Я тікаю від всіх, окрім себе, коли я з вітрами.
Але ти, як і я, не навчився мене відпускати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2012
автор: Fairytale