Вже не думай про те і не мрій,
Що з’єднаються наші дороги.
Розійшлися вони на горі,
А чи зійдуться – знано лиш Богу.
Ти по лівий, по правий бік я –
Опускаємось в грішні долини:
Необтесана мудрість твоя,
І моя тобі ліплена з глини.
Пожиємо ще – всяк при своїм...
І лиш думці запрагнеться висі,
Як побачимо: знову стоїм
На горі, де колись розійшлися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368758
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2012
автор: Олег Завадський