Чай. Зелений. На мокрій терасі...
Виноград. Ненаситні шпаки...
З вітерцем закружляли у вальсі
Перші жовто-рожеві листки...
Клени-лицарі, скинете лати...
І - тумани. В барометрі тиск...
Відпустити усе. Не тримати!
Бо який з того, вибачте, зиск?!
Досить вже каламутити воду
І чавити із каменю сік!
Пам'ять, дай но підпишу угоду:
Ні одного зітхання! Навік!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368697
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: Віктор Банар