Тримай собі свої думки:
У ритм не завжди твої ноти.
Слова, що можуть обпекти,
Для серця - оголені дроти.
Мовчання - золото... Хіба?
Воно буває диким катом.
Незламна, здалося, душа...
Та це не так! Вона не атом.
Створи собі свою пітьму,
І там ховай фальшиві фрази,
І свою ненависть німу,
і не пробачені образи.
Й залиш! Забудь! Не повертай!..
Нехай розвіються в просторі!
Людині добре там, де рай
в думках, у серці і розмові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368618
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: Аліна Звіздецька