Захмурило братове,щось не те,
Ні, не туди ця «Власть» веде.
Побільше хапнути проте,
Не забуває, все мете…
Під себе горне ненаситне,
І скільки дай їм не обридне.
Та так зажралося огидне,
Що й морди з жиру вже не видно…
Ну, як воно тебе побачить,
Коли воно отак ішачить.
Це ж манна даром тим летить,
Хто думу дума, а не спить…
Як вкрасти те, що залишилось,
Ще десь в куточку приютилось.
Воно зараза, як гіпноз,
І з неба хапне віртуоз…
З під носа в Бога, що казать.
Земельку лишилось схапать.
А руки чешуться, сверблять,
От би її іще забрать…
По писку даймо цій істоті,
Котра нас має, в ідіоті,
І зась в парламент,ще на взльоті,
Піднімем їх, на ешафоті…
Р.С.
А Гриць не бачить, цоб, цабе:
Чи то не чує, чи вдає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368580
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: Дід Миколай