Ген панни стоять на алеї, як в сні,
А може дівчата на виданні ?
Погода на дворі прекрасна як світ.
Каштани оділися Київські в цвіт !
Обабіч дороги алеї в фаті,
Піди та вгадай що у них на меті ?
Пішла за поріг наче сніг самота,
А стежка назустріч пора золота !
Так солодко й сумно і серце блука,
Невже це від мене вона не тіка ?
То бабине літо в омані лежить,
І жалібним болем у душу кричить !
В стежину ступаю біжу і кричу,
Дай Господи крила я мо полечу ?
І зваж мені Боже прошу і молю,
Не хочу я в осінь хоч дуже люблю !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368390
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.10.2012
автор: Дід Миколай