Коли невмирущої волі
Лишилася крапля одна,
І сонце вставало поволі,
Й надії, здавалось, нема.
Гіркими сльозами калини
Ридала козацька земля.
У Бога, у неба єдина,
Печальна Вкраїна моя.
І вітром холодним накрила
Убогі домівки зима...
Застуджена... сива... єдина...
Моя Українська земля.
І хай ненароджена слава
Ще тільки в домівках сердець.
Проллється вона, наче лава
Й настане негодам кінець!
Збираймо ж докупи всі сили
На мужність, на волю і труд!
Сховати свавілля в могилу,
Прибрати з країни бруд!
Бо ми нерозлучна родина,
Одна незалежна сім'я!
Любов"ю зродити повинна
Новітня Вкраїнська земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368309
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2012
автор: Аліна Звіздецька